Обрядове Різдво в Карпатах 2021

Тернопіль – Івано-Франківськ – Коломия – Космач – Криворівня – Івано-Франківськ – Тернопіль

План мандрівки

Якщо Ви хочете максимум колориту і яскравих емоцій, ця програма для Вас:

Обрядові дійства в садибах горян (п’ємо, набуваємося, цілюємося)
Майстер-класи (писанкарство, сирна пластика, музичні інструменти)
Весільний одяг гуцулів
Переїзди в кінній санній упряжці
Виступ гуцульських музик
Похід на вершину
Гуцульська кухня
Ночівля в автентичному готелі серед гір

1 ДЕНЬ 05.01	«Космацькі майстри»
Залізничний вокзал	Тернопіль, 6:30 Івано-Франківськ, 9:00 Коломия, 10:30
Очікування з поїзда	Тернопіль Туристично-інформаційний центр (працює цілодобово і безкоштовно). Коломия Домашній хостел «Сіті Хостел» розташований в центрі міста.
Переїзд: Івано-Франківськ – Коломия – Космач
Космач
Екскурсія селом	Походження назви села (келія сонця). Огляд 32-х присілків. Місце загибелі опришка Олекси Довбуша Кохання Довбуша до Ксенії Дзвінкової (була заміжня в Космачі).
Переїзд на конях прикрашених дзвіночками і яскравими кутасами у санях
Писанкарство	Майстриня писанкового розпису – Ганна (в селі Олексина). Частування в садибі майстрині (настоянка, сирна нарізка, буреники, бануш, чай трав’яний). Історія розпису на яйці (символіка білка, жовтка). Символіка розпису (божественні символи, родове дерево, чаша достатку, продовження роду, доля, здоров'я). Виставка писанок. Майстер-клас з писанкарства. Розписану вами писанку забираєте з собою.
Космацький аутентичний весільний одяг	Фотографія в автентичному одязі: гуцула, гуцулки, Князя, Княгині.
Переїзд на конях прикрашених дзвіночками і яскравими кутасами у санях
Сирна пластика	Майстриня сирних коників – Олена (в селі Зусиха) Частування в садибі майстрині (настоянка, гуцульські сири, грибна юшка, пампухи, чай трав’яний). Зародження традиції ліплення сирних коників. Виставка виробів з сиру (коники, гуцули, віз, коровай, калачі). Майстер-клас з виготовлення сирних коників, оленів, гуцула. Виготовлений вами сирний виріб забираєте з собою.
Хата-стая	Полонний побут. Полонинські забобони. Різновиди приготування сирів за старим рецептам. Придбання сирів (буц, вурда, бринза).
Переїзд на конях прикрашених дзвіночками і яскравими кутасами у санях
Музичні гуцульські інструменти	Майстер з виготовлення музичних інструментів – Богдан. Розповіді майстра про технології роботи з деревом. Догляд за музичними інструментами. Майстер-клас гри на гуцульських інструментах (трембіта, дудки, флояра, скрипка).
Поселення, с. Космач	Садиба зеленого туризму. Тепла хатинка з смерикового лісу, подушки та покривала наповнені овечою шерстю, а на подвір’ї бігають маленькі овечки очікуючи Різвяного дива.
Вечеря (включена)
2 ДЕНЬ 06.01	Піший похід до Культових каменів Карпат, 2 год.
Сніданок (включений)
Переїзд Космачем: присілок Царина – присілок Завоєли – присілок Царина
По дорозі	Прозиванки сіл Галицької Гуцульщини. У 18 ст. буковинські гуцули прозивали галицьких сусами, а галицькі буковинських – баранами, тому що вони і їхні священики носили бороди. Досить несподіваними є прозиванки сіл на Верховинщині. Так, село Голови називали Сідлайпес, бо в них були худі коні, мешканців с. Довгополе – сугаки, тобто високі люди. На жителів Криворівні говорили калаї, тобто бідняки, на сільчан с. Жаб’є (Верховина) – жєбаки, бичколупи, на мешканців с.Бистрець – скалінники, бо там скеляста місцевість.
Культові камені на присілку Завоєли	Культове призначення каменя Довбуша (драконовидна голова, увінчана короною). Змій-ящер. Висічене із каменю теля (нахилене на колінах, завалене на лівій бік). Міфологічні уявлення про змія у народів світу. Петрогліфи святилищ (х-подібні хрести, хвилясті композиції, зерна, біноклі прямокутники, решітки, букви М, Т, Ю).
Гуцульський Святвечір Колядки Гуцульський Святвечір Розповідь про гуцульські традиції і вірування Колядки
3 ДЕНЬ 07.01	Христос Рождається! Славімо Його!
Сніданок (включений)
Переїзд: Космач – Криворівня – В. Ясенів – Івано-Франківськ
Криворівня	Різдвяна служба Божа в дерев’яній гуцульській церкві. Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1660 р) увійшла в книгу «100 великих чудес України». Цікаво, що за три з половиною сторіччя свого існування храм жодного разу не закривали. Церква має свою чудотворну ікону з неординарною назвою «Втілення творчих задумів», яка є покровителькою Гуцульщини.
«На Різдво по Службі Божій старший церковний брат і старший колєдницкий вибірця виходєт з церкви у правій руці з колєдницким хрестом і дзвінком, а за ними валить усій нарід з церкви так, єк за вівчєрем на полонині вівці з кошєрі. Він, поцоркуючи дзвоночьком над головов за голосом скрипки й тримбіти, зачінаєт наокола церкви колєдницкий плєс. Колєдницкі табори грають в скрипки й тримбіти. Перед усим збірнім народом кожда табора показуєт, шо вна значіт та й вартуєт. А нарід дивітсі на колєдніків тай їх судить, котрі табори найкрашше плєшут, найбуйнішше йдут».
Виступ Колядникових партій біля церкви 150 гуцулів з трембітами, рогачами, скрипками
В. Ясенів Обід (включений)	Колиба «Згарда».
Гуцульська дримба	Знайомство з керівником ансамблю дримбарів Максимюком Миколою, правнуком Чукутихи. Майстер-клас гри на дримбі. Гуцульські співанки на дримбі від п. Миколи: Криворівнянська (виконується «Гімн Гуцульщини»). Жаб’євська (виконуються веселі застільні наспіви). Бабатки (танцювальна мелодія). Аркан (чоловічий гуцульський танець). Річкова (виконуються веселі застільні наспіви).
Буковель	Романтична атмосфера Різдвяного Буковелю: Дерев’яні хатинки. Садиба у вигляді гриба. Готель перевернутий догори ногами (платний вхід). Готель із льоду та снігу взятого з карпатських вершин (платний вхід). Гірське озеро. Канатна дорога (платний вхід).
Залізничний вокзал	Івано-Франківськ, від 20:30 Тернопіль, 23:30