| 1 ДЕНЬ |
|
| Чернівці |
|
| Трасфер: Чернівці (зал. вок.) – Чернівці (центр міста) |
Чернівці архітектурні (4,5 год.)
|
| Площа Рінгплац (Ринок) |
- «Цок-цок» – дзвенять підбори, поспішає панянка на Рінгплац».
- Перша впорядкована площа в місті з гравійним покриттям і стічними канавами. Тільки на площі Рінгплац панянки не ризикували вимастити свої пишні сукні.
|
| Ратуша |
- «Лист із минулого».
- Закладена у підніжжя фундаменту капсула із посланням до нащадків до цього часу чекає на відкриття…
|
| Будинок-корабель «Шіфа» |
- «Корабель кинув якір».
- Висока вежа-ліхтарик, прикрашена вітражами мачта. На носовій частині – зображення голови лева, грифони, алегорія зіркості, такої необхідної в морі. Про водну стихію нагадують дельфіни та водорості.
|
Баварський театр
|
- Факультативно (вхідний квиток – 30 грн/дор.).
- Чарівне дзеркало.
|
| Вулиця Панська |
- «Ох, я знову хочу у Париж».
- На вулиці розташовані найдорожчі готелі, банки, крамниці, товари до яких доставляли з Відня, Парижу.
|
| Будинки-близнюки |
- «Кава по-сусідськи».
- Відстань між будинками така мала, що сусіди можуть заходити в гості на горнятко кави прямо через самісінькі балкони.
|
| Миколаївський собор «П’яна церква», 1939 р. |
- «Крутиться, вертиться купол блакитний».
- Якщо вдивлятися надто довго, то незвичні форми перекручених барабанів малих куполів викликають ілюзію запаморочення.
|
| Свято-Духівський кафедральний собор, 1864 р. |
- «Храм на болоті».
- Побудований на болоті, де місцеві мисливці полювали на диких качок.
|
| Синагога «Бейт Тфіла Біньямін», 1923 р. |
- Розпис синагоги – один із рідкісних витворів мистецтва середини XX століття. У розписі чернівецької синагоги представлена найширша художня панорама зі всіх виявлених у наш час розписів синагог Східної Європи.
|
| Вірменська Петропавлівська церква, 1875 р. |
- Факультативно (вхідний квиток – 15 грн/дор.)
- Церква-костел із органною музикою.
- Збудована вірменами-католиками, втікачами часів Другої світової війни, колишніми союзниками Німеччини. Інтер’єр прикрашали вітражі із зображенням епізодів із життя святих Петра і Павла.
|
| Церква Преподобної Параскеви Сербської, 1862р. |
- «Митарю – митареве».
- Побудована біля митниці в ХІХ столітті, де купці сплачували мито не випадково, адже ця свята – покровителька торгівлі.
|
| Римо-католицький костел, 1814 р. |
- «У віденський час смакуйте кавою по-віденськи».
- Сюди були передані найцінніші речі із вірменської церкви (бронзові підсвічники, ікони ХІХ століття). На боковому фасаді – сонячний годинник. Різниця в часі – 1 год, тому що Буковина жила за віденським часом.
|
Обід
|
|
| Резиденція митрополитів православної церкви Буковини і Далмації |
- Факультативно (вхідний квиток – 25 грн/дор.)
- Побудована митрополії на пагорбі «Домнік» або «Панській горі». З 1882 р. – «Габсбурзька гора», місцева назва – «Гарбуз гора».
- Автором і керівник грандіозного проекту був чеський архітектор Йозеф Главка.
- Фінансові масштаби резиденції – 1 мільйон 750 тисяч гульденів (золоті монети Німеччини).
- Особливість резиденції – покрівля всіх корпусів кольоровою глазурованою черепицею, яка утворює чіткий рисунок буковинських народних килимів.
|
| Переїзд: Чернівці – Хотин – Брага – Окопи – Кам’янець-Подільський |
| Хотинська фортеця над Дністром |
- «Ой Хотине, граде давній».
- Побудована Данилом Галицьким твердиня слугувала форпостом у яничар, угорців, поляків.
- Три брами, п’ять башт, сім бастіонів та кілометровий мур товщиною 8 м надійно захищали замок.
- «Змішались в кучу коні, люди…». Та козаки Петра Сагайдачного і польське військо «дали прикурити» втричі більшій армії турецького султана у битві під Хотином.
- Золоті монети середньовічного скарбу зберігаються в російському Ермітажі.
- Загадкові кам’яні вавилони та голгофи на стінах слугують уособленням форпосту України.
- Місячної ночі коридорами замку блукає обезглавлена тінь – це народний ватажок Боруля шукає свою голову.
|
| Брага |
- Найкращий вид на Хотинську фортецю.
- За незвичайним ракурсом Хотинської фортеці сюди приїздять фотографи навіть зі світовим іменем. Щоб побачити цю неперевершену красу, варто завітати у це село.
|
| Окопи |
- Ворота Тернопілля – і півень, що на три країни піяв (Польща, радянська Україна і Румунія).
- Фортеця «Окопи Святої Трійці».
- Була опорним пунктом для війська, яке перешкоджало постачати продукти та боєприпаси туркам в обложеному Кам’янці та винищувало турецькі загони, що діяли між фортецями Кам‘янця і Хотина.
- Троїцький костел
- У XVIII ст. святиня стала останнім притулком барських конфедератів. У 1769 р. російська армія оточила польське військо в костелі, конфедерати вирішили померти, але москалям не здаватись.
|
Поселення, м. К’янець-Подільський (центр старого міста)
|
|
| 2 ДЕНЬ |
|
Кам’янець-Подільський (3,5 год.)
|
| «Тридев’яте царство» з трьома входами і одинадцятьма вежами |
- Польська брама над Смотричем – середньовічна машина смерті.
- Руська брама – міні-фортеця зі стрільницями.
- Кам’яний острів Старої та Нової фортеці з баштами та валами.
- Турецький міст – єдиний в Європі міст, що з’єднує два правих береги однієї річки.
- Склади порохівні з написом на гербі «Пам’ятай про майбутнє».
- Ратуша – місце королівських указів, стовп ганьби, вогню і різок, хліба та видовищ.
- Найстрашніша страта – кровавий орел.
|
| Петропавловська кафедра |
- Храм зі статуєю мадонни на вершині турецького мінарету.
- Мармуровий надгробок Лаури з Чорного острова (скорботний ангел загасив смолоскип життя – книжка назавжди залишилася відкритою на двадцять першій сторінці).
- Могила маленької донечки Галіль-паші – фонтан «Одна сльоза».
|
| Вірменський квартал – місце, куди не запрошують туристів |
- Комендантський палац Яна де Вітта, генія, що спорудив Домініканський собор у Львові.
- Будинок тимчасової мешканки, прекрасної грекині Софії Глявоне-де Вітта (Потоцької).
- Залишки гаремної в’язниці для наложниць намісника Поділля Галіль-паші.
|
| Миколаївський костьол |
- Найдревніший римо-католицький храм міста – монастир домініканців.
|
| Карвасари (Красуня Сара) |
- Кам’янець – містечко міщан і ремісників, глиняних хат, млинів і корчм.
- Воздвиженська церква на Карвасарах – єдиний дерев’яний храм, збережений у місті.
|
| Обід |
|
| Бакота |
- Бакотський печерний скельний монастир, XI-XVcт.
- Давня обитель язичницького поселення.
- Дослідження місцевості під керівництвом Антоновича.
- Бакотська затока на річці Дністер.
- Затоплені села Дністровського водосховища.
- Купання в Дністрі.
|
| Кам’янець-Подільський |
|
| Поїзд, прибуття у Чернівці |
- Київ – Чернівці № 117Л (07:10).
- Ковель (Львів) – Чернівці № 668Д (07:40), .
- Одеса – Чернівці № 136Ш (10:12).
|
| Поїзд, відправка з Кам’янця-Подільського |
- Кам’янець-Подільський – Київ № 140К (20:35), 118Ш (23:29), № 770К (00:54).
|
+38 067 798 70 18
+38 067 798 70 18 (Viber, WhatsApp)
2015.05.06 15:30