| Маршрут № 1 |
Івано-Франківськ (Коломия) – Люча – Космач (присілок Рушір) |
| Івано-Франківськ |
|
|
Івано-Франківська
(пішохідна екскурсія)
|
- Історія давнього Станіславова упродовж трьох століть
- Театральне життя Станіславщини в період 1939 – 1945 років.
|
| Розповіді по дорозі |
- Генетичний слід доісторичних міграцій в етнічному населенні Карпат: інформація про гуцулів, лемків, бойків
- Топоміни, мікротопоніми, легенди як вияв етнокультурної пам’яті про татаро-турецькі набіги на Прикарпатті (XV – XVII ст.)
|
| Альтернатива |
| Коломия |
|
|
Коломия
(пішохідна екскурсія)
|
- Архітектура Коломиї
- Архітектура Лемківських церков
- Музей писанки (оглядово)
- Архітектура музею Гуцульщини (екскурсія,15 грн/чол.)
- Ратуша
- Площа Ринок
- Будинок польського «Сокола» в гуцульському стилі
- Фахверкові будинки «Руський мур»
- Історія Карпатської нафти
|
Обід
|
(факультативно) |
| Люча |
- Мисливсько-рибальське господарство «Палетський ліс»
Ознайомлення з місцевістю, де розводять оленів, лосів, косуль, диких кабанів, різновиди пернатих, форель, раків.
Водоспад Гук – розташований на річці Рушір в однойменному присілку села Люча. Водоспад затиснутий в ущелині шириною в 20 м, висотою – 4 м. Вода чиста, прозора, прохолодна. У ній водиться форель, марена та інші цінні породи риб. Неподалік, під горою Пугачівка, знаходиться ще один водоспад. Утворився нещодавно, в результаті спрямування русла річки Рушір. Це найбільший і найгарніший водоспад в околиці села. Висота падіння води – більше 6 м, ширина – 5 метрів |
| Космач |
- Мікротопонімія Космача
- Трактування топонімних назв присілків Космача (Завоєли, Прокеріци, Ставник, Черешенька, Прилуки, Віпчєнка, Кучера, Клифа, Грунь, Царина та ініші)
- Походження назв гір та річок:
- Дегустація джерельної води з нафтового родовища
- Проведення майстер-класу по плетінню кошів
|
| Поселення, с. Космач |
- Садиба «Царина» – двомісні номери зі зручностями в номері
- Садиба «Космацька писанка» – дво-, тримісні номери зі зручностями на поверсі
- Наметове містечко на території Садиби «Космацька писанка»
|
| Вечеря |
|
| Маршрут № 2 |
Космач – присілок «Царина» – присілок «Бані» |
| Сніданок |
|
| присілок «Царина» |
| Народонаселення |
- Гуцули-українці
- Єврейська спільнота:
- Товариство «Hatechija» – рівень культури, ознайомлення зі змістом газет, тематичних рефератів, змістовим наповненням бібліотеки
- Створення власної безпроцентної позикової каси «Sinitach Chesed»
- Дві бази з кімнатами відпочинку (ліжко-місце – 1 злотий, на сіннику – 50 грош)
- Польська меншина
- Розвиток католицизму
- Посадові обов’язки основних керівних посад: війт, учитель, лісничий, власник ресторану
- Організація дозвілля – вечори відпочинку (танці, оркестровий супровід)
- Вплив австрійських, угорських, російських імперій на соціально-економічне життя гуцул
|
| Економіка |
- Солеваріння (бартерні промисли з металургами Трансільванії) до 1786 р.
- Промисловий видобуток нафти й дереворозробка
- Основна господарська діяльність гуцул: конярство, вівчарство, птахівництво, бджільництво
|
| Історія |
- Космач в житті та смерті Довбуша
- Франц Йосиф (імператор Австрії і король Богемії) – меценат Космача (портрет якого висів поряд з образами святих, монети із зображенням імператора носили як коралі, вплітали в коси молодої)
- Заснування «Братства тверезості» (відмова від купівлі горілки в єврейських шинках)
- Космач у національно-визвольному русі
|
| Обід |
(факультативно) |
| Музичні гуцульські інструменти |
- Майстер-клас гри на гуцульських інструментах (трембіта, дудки, флояра, скрипка) – Майстер Богдан
- Розповіді про технології роботи з деревом
- Догляд за музичними інструментами
- Гра на гуцульських музичних інструментах
|
| присілок «Бані» |
| Автентичне весільне вбрання |
- Майстриня автентичного весільного вбрання – Ганна Палійчук
- Майстер-клас з плетіння весільних вінків
- Демонстрація обрядового вбрання княгині (молодої) по-космацьки
- Фотографування у весільному одязі княгині (князя)
|
| Вечеря |
|
| Маршрут № 3 |
Космач – присілок Ведмежий |
| Сніданок |
|
| присілок Ведмежий |
г. Лисина Космацька
|
Вихід на вершину Лисина, 4 год. (альтернатива – верхи на коні, 150 грн/год.)
Календарне святилище на горі Лисина Космацька:
- Сакральне місце, де жили боги
- Біблійні та народні перекази про Лису гору
- Легенди і перекази про відьомські шабаші на Лисині Космацькій
- План календарного святилища на горі Лисина Космацька:
- Капличка
- Знак нагадує букву Т
- Кам’яний тунель
- Камінь зі знаками
- Орнітоморфні зоображення
- Стопа
- Чашоподібні заглибини
- Жертовна яма
- Вівтарна плита з великими чашами і фалічним символом
- Схематичний аналіз азимутів (дуги горизонту) для точок сходу і заходу сонця на широті Лисини Космацької
- Порівняльний аналіз астрономічних спостережень на Лисині Космацькій та Стоунгенджі
|
Перекуска по-гуцульськи
|
(включено у вартість маршруту) |
| Дорогою на вершину |
Гірські духи. Трави. Рослинна магія
Гірські духи:
- Нявки – лісові духи, котрі перевтілюються на вродливих дівчат
- «Міфічні коханці» – жіночі духи-спокусники
- Чугайстер – лісовий чоловік, котрий полюбляє вогонь, співи та швидкі танці
Трави. Рослинна магія:
- Зільник (1-й день Зелених Свят) – час збирання цілющого зілля
- Ритуальне обмивання в діжці з використанням цілющих трав
- Трави для любовної магії: джинджура (тирлич жовтий), золотий корінь (родіола рожева), любисток, вербена, первоцвіт, папороть, барвінок, приворотень
- Використання гілок певних дерев для клечання (вбирання) оселі на Зелені Свята
- Дерево як енергетичний вампір (осика)
- Мітла з вербового, березового пруття – як символ захисту та шкоди
- Віник і мітла – як еротичний символ
- Плетіння віночків на Зелені Свята
- Божественні дерева та ритуали горян, пов’язані із ними (дуб, тис, вільха, верба, груша, яблуня, ліщина)
|
| Вечеря |
|
| Маршрут № 4 |
Космач – присілок Грунь – присілок Віпчанка |
| Сніданок |
|
Переїзд на конях, прикрашених дзвіночками і яскравими кутасами, у святкових возах
|
| присілок Грунь |
| Писанкарство |
Майстриня писанкового розпису – Ганна (Олексина)
- Писанка як історичний феномен, теорія знаків, вірувань, фольклору, мистецтва
- Характеристика писанкових орнаментів:
- Писанки з геометричним орнаментом
- Писанки з рослинним орнаментом
- Писанки із зображенням жанрових сценок
- Писанки із зображенням оригінальних гуцульських споруд
- Виготовлення писанок. Матеріали та приладдя
- Майстер-клас з писанкарства
|
Переїзд на конях, прикрашених дзвіночками і яскравими кутасами, у святкових возах
|
| присілок Віпчанка |
| Гуцульська сирна пластика |
Майстриня сирних коників – Олена (Зусиха)
- Сирні овечки, коники, олені на коровай та на Великодень
- Сирні колечка для весільного обряду
- Сирні коники із вершником та бербеницями до весільного столу з пивом
- Сирні баранчики за душі померлих дітей та за здоров’я худоби
- Весільні автентичні вироби з сиру (короваї, чарки, калачі)
- Майстер-клас з виготовлення та розфарбовування сирних коників
- Гуцульські пісні під скрипку у виконанні господарів
|
| Обід у садибі Зусихи |
(включено у вартість маршруту) |
Переїзд на конях, прикрашених дзвіночками і яскравими кутасами, у святкових возах
|
| Ткацтво |
Майстриня тканих виробів – Ганна
- Домоткані вироби: запаска (спідниця), рушники, скатертини
- Символіка весільного рушника
- Практичне використання запасок в житті та побуті горян
- Майстер-клас з ткацтва
- Виставка-продаж виробів
|
| Вечеря |
|
| Маршрут № 5 |
Космач – присілок Завоєли |
| Сніданок |
|
| По дорозі |
- Прозиванки сіл Галицької Гуцульщини
У часи Володимира Шухевича буковинські гуцули прозивали галицьких сусами, а галицькі буковинських – баранами, тому що вони і їхні священики носили бороди.
Досить несподіваними є прозиванки сіл на Верховинщині. Так, село Голови називали Сідлайпес, бо в них були худі коні, мешканців с. Довгополе – сугаки, тобто високі люди. На жителів Криворівні говорили калаї, тобто бідняки, на сільчан с. Жаб’є (Верховина) – жєбаки, бичколупи, на мешканців с.Бистрець – скалінники, бо там скеляста місцевість. В Коломиївському повіті горян с. Космач прозивали джусами, гуцулів у Брусторах – прусаками |
| присілок Завоєли |
| Культові камені на присілку Завоєли |
- Культове призначення каменя Довбуша (драконовидна голова, увінчана короною)
- Змій-ящер
- Висічене із каменю теля (нахилене на колінах, завалене на лівій бік)
- Міфологічні уявлення про змія у народів світу
- Зміїне озеро Карпат
- Петрогліфи святилищ (х-подібні хрести, хвилясті композиції, зерна, біноклі прямокутники, решітки, букви М, Т, Ю)
- Жертовні камені на горі Гаршиця та Грегіт:
- Камінь Довбуша у вигляді змії на горі Гаршиця
- Жертовні чаші на г. Гаршиця
|
| Обід |
- Гуцульські страви на природі серед гір (включено у вартість маршруту)
|
| Даданівські лежаки |
Терапія для розслаблення організму (факультативно) |
| Альтернативне продовження |
- Похід на вершину г. Грегіт
- Гора Грегіт – святилище, місце поклоніння богу
- Округлі жертовні чаші на каменях гори Грегіт
- Крісло Довбуша – еліпсоподібне утворення
- Мисленні хрести
- Камінь трапецевидної форми камінь, з наскрізним отвором в центрі (нагадує музичний інструмент цимбали)
- Камінь-мегаліт дванадцяти опришків
- Камінь-мегаліт із чотириметровим рівчаком і двадцятьма порізами, нагадує хребет людини
- Численні стародавні хрести на каменях
|
| Вечеря |
|
| Маршрут № 6 |
Космач – Косів – Яворів |
| Сніданок |
|
| Косів |
| Килимарство |
- Екскурсійне знайомство з інститутом, цехом декоративного ткацтва
- Історичний огляд килимарства кінця ХІХ поч. ХХ ст. на Гуцульщині
- Сучасний стан килимарства на Гуцульщині
- Художньо-композиційні особливості килимарського промислу на Гуцульщині
- Орнаментальні традиції килимарства на Гуцульщині
- Килимова модифікація в сучасному інтер’єрі
- Матеріали, обладнання, фарбування
- Техніко-технологічне виконання килимових виробів
|
| Ткані пояси |
- Символіка пояса, котрий з’єднує з потойбічним світом
- Обрядовість з поясами:
- Чоловічий пояс як оберіг проти відьом. За поясом зазвичай носили полин і любисток проти відьом
- Щоб не потрапити під удар грому, за пояс затикають гілку ліщини
- На свято Юрія пастух стріляв з рушниці біля овець, потім зашивав кулю в пояс і носив цілий рік, щоб вовки не нападали на отару
|
| Виставка-продаж етнічних робіт з вовни |
- Гобелени
- Пальта із овечої вовни
- Шарфи
- Запаски (гуцульські спідниці)
- Крайки (гуцульські пояси до спідниць)
|
| Різьбарство |
- Унікальні роботи Миколи Стринадюка (інкрустація шкаралупами з писанок дерев’яних ікон, тарілок, комодів; тематичні різьблені тарілки)
|
| Косівський мистецький комбінат |
- Огляд виробництва.
- Виставка-продаж гуцульської кераміки
- Тарілки, глечики, чайники, плитка, свічники, чаші, глиняні горщики, вази та інший прикладний посуд
|
| Яворів |
Обід в садибі ліжникарів
|
(включено у вартість маршруту) |
| Гуцульські ліжники |
- Майстер-клас з ткацтва в домашніх умовах
- Виставка-продаж виробів із овечої вовни (тапочки, шкарпетки, рукавиці, ліжники, гобелени, килими).
Місцеві ліжники – екологічно чисті вироби. Ліжник несе в собі особливу сильну карпатську енергетику. В його орнаменті часто трапляються давні солярні магічні знаки, важливі обереги для людини |
| Вечеря |
|
| Маршрут № 7 |
Космач – Снідавка |
| Сніданок |
|
| Снідавка |
Терношорське святилище:
- Камінь у вигляді лев’ячої пащі (камінь завжди освітлений сонцем)
- Людська стопа (1 м х 0,60 см)
- Фалічний камінь (кам’яних фалічних ідолів в Карпатах виявлено чотири, два з яких неподалік від Терношорського святилища)
- Камінь у вигляді собаки (у підніжжі статуї Богині Лади)
- Камінь у вигляді голови бика
- Голова орла
- Жертовні ями
- Богиня Лада (десятиметрова статуя у вигляді вагітної жінки)
- Камені-чаші, символи і зооморфні образи
- Примітка. Віра в плодоносні можливості сакральних каменів-менгірів побутувала в європейських селян ще в ХІ ст. У Франції жінки, які хотіли мати дітей, повинні були потертися об камінь
|
| Перекуска по-гуцульському |
(включено у вартість маршруту) |
+38 067 798 70 18
+38 067 798 70 18 (Viber, WhatsApp)
