Одноденні тури Верховинщиною

Маршрути по Верховинщині та Косівщині

старт/завершення турів смт. Верховина

• про Гуцульщину та гуцулів
• фортеці горян
• родовища Прикарпаття
• музей нафтопромислів Галичини
• карпатське опришківство

• таємниці старого мольфара
• в гостях у цимбаліста
• сороміцькі співанки
• рослинна магія
• божественні дерева

• Квадротур на гору «Біла кобила»

• слідами кінофільмів, знятих на Гуцульщині
• музей фільму «Тіні забутих предків»
• хата-гражда Харуків
• церква Різдва Пресвятої Богородиці
• музей літературних діячів
• музей першого президента України

• піший похід на полонину «Діл»
• полонинне господарство
• духовна культура пастухів
• народна медицина і ветеринарія
• вірування забобони і демонологія
• житло і господарські споруди пастухів

• піший похід на гору Піп Іван
• Чорногірське святилище
• гірські духи

Маршрут № 7

• народні майстри Прикарпаття:
• гуцульські ліжники
• гуцульська сирна пластика
• гуцульське бондарство

• косівська кераміка
• килимарство
• ткані пояси
• виставка-продаж етнічних робіт з вовни
• галицькі хрести-енколпіон

Маршрут № 9

• автентичне гуцульське верховинське весілля на конях – грн./група
• троїсті музиканти Варіант № 1 (на виїзд) – грн./група
• троїсті музиканти Варіант № 2 (показ серед гір) – грн./група
• аматорський театр – грн./група
• колектив дримбарів – грн./група

• Історія давнього Станіславова упродовж трьох століть
• Театральне життя Станіславщини в період 1939 – 1945 рр.

• Генетичний слід доісторичних міграцій в етнічному населенні Карпат: інформація про гуцулів, лемків, бойків
• Топоміни, мікротопоніми, легенди як вияв етнокультурної пам’яті про татаро-турецькі набіги на Прикарпатті (XV – XVII ст.)

• Руїни єдиного замку Прикарпаття
• Музей нафтопромислів Галичини (http://oilmuseum.org.ua/?page_id=487)
• Становлення нафтової промисловості Прикарпаття
• Історія нафтопромислу села Биткова

• Село багате на родовища нафти, газу, залізної руди, скляних пісків, сірих вапняків, вапнистих пісковиків
• В селі добувають природний газ
• На території Пасічної діючі механічні кар’єри з виробництва вапна, бутового каменю, щебеню, піску, холодного асфальту, гравію, мармурових крихт
• Похід до Бухтівецького водоспаду, висота 8 м

• Дора – найдавніше село Галицької Гуцульщини (перша згадка 1618 р.)
• Товариство «Сільський господар», що мало два відділення: пасічництво і шовківництво.
• У Дорі була вілла знаменитого професора Львівської політехніки доктора К. Бартеля.
• Дерев’яна гуцульська архітектура – церква святого пророка Іллі.

• Присілок Дори за часів імператора Австрії Франца Йосифа І
• Археологічні знахідки стародавніх часів
• Княжа доба – активне заселення Гуцульщини
• Будівництва залізниці Делятин – Вороненко
• Яремча як курортне місце
• Карпатське опришківство
• Яремча, XXI ст.
• Стежка Олекси Довбуша
• Водоспад Пробій
• Гуцульсько-китайський базар народних промислів
• Пам’ятка архітектури – дерев’яний ресторан «Гуцульщина»

• У дерев’яному готелі «Повниця» в гірській місцевості. Дво-, тримісні номери стандарт (зручності на блок), напівлюкс (зручності в номері)

• Носії Земної Магії
• Мольфарство – карпатський шаманізм
• Види мольфарства (від цілительства, від худоби, від відвернення злих сил, громівники)
• Вода як таємниця:
• Громовиця. Ворожіння. Громові обряди
• Громовиця (одне з імен жіночого грозового божества)
• Громовиця – мольфарський інструмент
• Громове дерево – найкращий матеріал для музичних інструментів (скрипки, трембіти, цимбал)
• Громове колесо (символ оберегу в побуті та у вишивці)

• Ознайомлення з музичним інструментом
• Верховинські мелодії
• Гуцульські сороміцькі співанки

• Гірські пасовиська, царинки й полонини, догляд за ними
• Рослинна магія:
• Зільник (1-й день Зелених Свят) – час збирання цілющого зілля
• Ритуальне обмивання в діжці з використанням цілющих трав
• Трави для любовної магії: джинджура (тирлич жовтий), золотий корінь (родіола рожева), любисток, вербена, первоцвіт, папороть, барвінок, приворотень
• Використання гілок певних дерев для клечання (вбирання) оселі на Зелені Свята
• Дерево як енергетичний вампір (осика)
• Мітла з вербового, березового пруття як символ, захисний та шкідливий
• Віник й мітла як еротичний символ
• Плетіння віночків на Зелені Свята
• Божественні дерева та ритуали горян, пов’язані із ними (дуб, тис, вільха, верба, груша, яблуня, ліщина)

• Знайомство з інструктором
• Інструктаж з техніки безпеки

• смт. Верховина – прис. Рикалівка – с. Замагура – смт. Верховина. (20 км/2 год.)
• смт. Верховина – с. Віпче – пер. Великий Присліп – піший підйом на гору Біла Кобила (1477 м) 3 км/3 год (16 км/2 год)

• Гора Глифа
• Огляд кругової панорами Верховини
• Місце, де знімали фільм «Олекса Довбуш»
• Музей фільму «Тіні забутих предків»
• Хата-гражда Лайскурійчуків – зйомки фільму «Аничка»

• Хата-гражда Харуків – зйомки фільму «Тіні забутих предків»
• Церква Різдва пресвятої Богородиці – місце зйомок фільмів «Тіні», «Довбуш»
• Музей літературних діячів – І. Франка, М. Коцюбинського
• Музей першого Президента України Михайла Грушевського

По дорозі:

• Духовна культура пастухів
• Народна медицина і ветеринарія
• Вірування забобони і демонологія
• Побут пастухів
• Розподіл та оплата праці
• Трудовий розпорядок дня у пастухів
• Полонинський посуд і начиння
• Доставка молочних продуктів до села
• Житло і господарські споруди
• Вибір місця для будівництва колиби відповідно до вірувань і ворожінь

• Знання технології переробки молока
• Контроль за якістю молочних виробів
• Навики знахаря
• Виконання магічних обрядів
• Знання народної арифметики (облік овець, кількість надоєного молока, виготовлення з нього продуктів)

• Депутат – власник або орендар полонин
• Ватаг добирав і укомплектовував колектив пастухів для роботи на полонині:
• Старший вівчар, «менший вівчєр» або «загонніник», бо він заганяв овець до струнки під час доїння
• Помічник ватага, «ватрак». Він допомагав підтримувати ватру в стаї, готувати їжу для пастухів, займався заготівлею дров, забезпечення води
• Носильник, «терхач». Займався перевезенням з полонини до села бринзи, масла, гулянки

• Доїння худоби і переробка молока
• Гуцули з овечого (коров’ячого) молока виготовляли такі основні продукти: грудковий сир («будз»), з якого робили бринзу, вурду, жентицю і густе кисле молоко («гуслянку»)
• Процес виготовляння риндзі (законсервована молочно-соляна суміш в завудженому над вогнищем шлуночку молочної тварини)
• Процес виготовляння глєгу (суміш з риндзі, котра перемішується з сіллю, заливається теплим молоком та залишається для настоювання. Додається до молока для згортання)

• Дійниці (дерев’яна посудина без ручки для доїння від 7до12 л)
• Відро для доїння овець (дерев’яна посудина до 14 л)
• Путиня (путеря) (дерев’яна посудина від 35 до100 л для зливання надоєного, клягання молока і розтирання буджу для приготування бринзи)
• Бербениця (дерев’яна посудина висотою від 45 – 80 см для зберігання, транспортування бринзи, гуслянки, масла)
• Міртук (дерев’яна посудина ємністю 1 л для заміру молока на полонині)
• Маслєнки (дерев’яна посудина для виробництва масла)
• Кочерга, зберинник, полонник, брай, квасник (дерев’яні пристрої для збирання, товчення, переробки будзу, бринзи, сметани)

• Водопійний жолоб із товстої смерекової колоди
• Стійбища з молодих смерек для укриття худоби від спеки та дощу
• Колиба (господарська будівля для переробки і зберігання молочних продуктів)
• Додаткові будівлі для тварин: стая, кошара, корівник, телятники, ягнятники
• Типи житлових будівель для пастухів: стаї, колиби, застайки (на літній період), зимарки (осінньо-зимовий)

• Гірські духи
• Підвісний міст (кладка) – символічний кордон між двома світами
• Нявки (лісові духи, котрі перевтілюються на вродливих дівчат)
• «Міфічні коханці» – жіночі духи-спокусники
• Чугайстер – лісовий чоловік, котрий полюбляє вогонь, співи та швидкі танці
• Сорокакілометровий хребет Чорної Гори

По дорозі на вершину:

• Гуцульська первісна «правдива» Чорногора – Смотрич (1894 м) і Вухатий камінь (1820 м)
• Рельєф дуги у вигляді гігантського трону, до підніжжя якого стікають зі Смотрича й Вухатого каменю три потоки
• Особливість Чорної Гори – найбільший язичницький другий храм слов’янського світу (один із трьох у південно-східній Європі в Х ст.)
• Дослідження Чорної Гори в Х ст. в 30-40 роках Геродотом і ученим-енциклопедистом аль-Масуді (тлумачення уривку з праці «Золоті луги»)
• Найбільші водні артерії Карпат на Чорногорі: Тиса (Чорна, Біла), Прут, Черемош (Чорний, Білий)
• Поділ річок на кольори за загальноприйнятою давньоіранською системою географічних координат: північ – чорний колір, південь – червоний, захід – білий, схід – зелений або голубий

• Гуцульські ліжники
• Майстер-клас з ткацтва в домашніх умовах

• Сирні овечки, коники, олені на коровай та на Великдень
• Сирні колечка для весільного обряду
• Сирні коники із вершником та бербеницями до весільного столу з пивом
• Сирні баранчики за душі померлих дітей та за здоров’я худоби

• Міжнародна торгівля: бочки бондарної роботи (поташ, сіль, мед, віск), Х– ХVII ст.
• Знахідки часів Римської імперії (Х ст.) – бондарний посуд із сосни
• Доставка бондарних виробів (боклаги, бочки, дійниці, діжки, коновки, балії) в Росію і на Сибір, поч. ХІХ ст.

• Посуд для зберігання та транспортування води та рідини (коновця, конов’я, дерев’яне відро, водоніска, боклаг, берівка, барилочка, боклажок)
• Посуд для зберігання та переробки с/г продуктів (бочка, кадовб, лелітка, делетка, діжка, бербениця, путера, гордов)
• Посуда хатнього використання (цебер, дійниця, скопець, діжка, масельничка, гарнчик, зваряльник)
• Посуд для вимірювання об’єму рідких і сипучих речовин (гарнець, мірка, мацька, «ділеточка», «міртук», «бербениця»)
• Посуд обрядового призначення (дорінник, пасківець та ін.)

• Огляд виробництва
• Виставка-продаж гуцульської кераміки
• Тарілки, глечики, чайники, плитка, свічники, чаші, глиняні горщики, вази та інший прикладний посуд
• Обід в садибі ліжникарів (включено у вартість маршруту)
• Державний інститут прикладного та декоративного мистецтва

• Екскурсійне ознайомлення з інститутом, цехом декоративного ткацтва
• Історичний огляд килимарства кінця ХІХ поч. ХХ ст. на Гуцульщині
• Сучасний стан килимарства на Гуцульщині
• Художньо-композиційні особливості килимарського промислу на Гуцульщині
• Орнаментальні традиції килимарства на Гуцульщині
• Килимова модифікація в сучасному інтер’єрі
• Матеріали, обладнання, фарбування
• Техніко-технологічне виконання килимових виробів

• Символіка пояса, який з’єднує з потойбічним світом
• Обрядовість з поясами:
• Чоловічий пояс як оберіг проти відьом. За поясом носили полин і любисток проти відьом
• Щоб не вразив грім, затикають за пояс гілку ліщини
• На свято Юрія пастух стріляв з рушниці біля овець, потім зашивав кулю в пояс і носив цілий рік, щоб вовки не нападали на отару

• Гобелени
• Пальта із овечої вовни
• Шарфи
• Запаски (гуцульські спідниці)
• Крайки (гуцульські пояси до спідниць)

Галицькі хрести-енколпіон

(двосторонні складні-хрести)

• Тип «класичного» галицького енколпіона
• Великі хрести-енколпіони із зображенням Розп’яття і Богородиці
• Прямокутні мініатюрні хрести з Розп’яттям і Богоматір’ю Орантою
• Енколпіонти з іконографією Богородиці-Одигітрії
• Художні особливості гуцульських нагрудних оберегів-хрестів:
• Чоловічі та жіночі нагрудні хрести
• Жіночі згарди (нашийна жіноча прикраса у вигляді відлитих з латуні хрестиків)
• Інші мосяжні вироби:
• «Сороківці» – прикраси з нанизаних на ланцюжок монет або відлитих з латуні кружків-розеток, оздоблених геометричним орнаментом
• «Шелести» – нашийні прикраси у вигляді нанизаних на шнурок «леліток» – трапецевидних пластинок
• «Чепраги» – застібки для жіночих прикрас, святкового верхнього одягу, для кожухів
• «Черес» – широкий чоловік пояс, оздоблений латунними декоративними елементами (пряжками та кільцями)

• Особливості гуцульського весільного одягу
• Показове верховинське весілля на конях
• Майстер-клас гуцульських танців
• Місце проведення – хата-музей, збудована у вигляді автентичної дерев’яної садиби
• Учасники (туристи): князь (молодий), княгиня (молода), дружби, дружки, нанашка (хресна мама), гості
• Усім учасникам видається весільне вбрання, залежно від весільного статусу
• Виконавці (гуцули):
• Троїсті музики (скрипка, сопілка, бубен)
• Коні
• Факультативно:
• Пригощання учасників (настоянки, закуска)
• Обід (гуцульські весільні страви)

• Гуцульські музики (капела Романа Кумлика «Черемош»)
• Ознайомлення з музичними інструментами (трембіта, дудки, цимбали, баян, бубен, скрипка)
• Гра верховинських та тернопільських мелодій
• Майстер-клас гуцульських танців

• «Гуцулка» – танець (майстер-клас)
• Гуцульські жартівливі пісні
• Співанки про опришка
• «Аркан» – танець
• «Гуцульські мотиви» (цимбали, скрипка, трембіта, флояра, бубен)
• «Гуцульські мотиви» на флоярі
• «Танець з топірцями»

• Вистава «Верховинці»
• Вистава «Дідо Іванчик»
• Танець «Гуцулка»
• «Народні мотиви» на скрипці та цимбалах

• Знайомство з керівником ансамблю Миколою Максимюком, правнуком Чукутихи
• Гуцульські співанки на дримбах, виконують п’теро гуцулів:
• Криворівнянська (виконання «Гімну Гуцульщини»)
• Жаб’євська (виконання веселих застільних наспівів)
• Бабатки (танцювальна мелодія)
• Аркан (чоловічий гуцульський танець)
• Річкова (виконання веселих застільних наспівів)