Тернопільщина (замки, водоспади, печери)

• Зал. вок.

• Як ченці Єрофеївку в Почаїв перехрестили.
• Історія створення «українського Ватикану», галицького Люрду.
• Стопа та чудотворна iкона Почаївської Божої Матерi.
• Велична християнська святиня – перлина зодчества, оаза зцілення.
• Таємниця печерної церкви з мощами святих – Івана Жалізо (Іова) та Якова Головатюка (Амфілохія) та незвідана сила 33 ікон, писаних на мідних дошках.
• Почаївська друкарня – центр просвітництва.Пейзаж і графіка: різнобарв'я палітри Івана Хворостецького та романтичні симетрії Олекси Шатківського.

• Галицький Рим розкинувся на семи пагорбах, а на найвищому височать руїни легендарного замку Бони.
• Місто трьох чудодійних ікон і шістьох стародавніх цвинтарів.
• Неповторні дзвони Свято-Миколаївського собору (XVI ст.).
• Свято-Богоявленський жіночий монастир і білочки-”монашки” (XVII ст.).
• Полкова церква (XIX ст.) – прихисток для військових та їх родин.
• Чарівні звуки органу в костелі Св. Станіслава (XIX ст.).
• Будинки-близнюки.
• Садиба-музей польського письменника Юліуша Словацького.
• Як відьми панів причаровували і сусідів страшили.

• Що приховує старовинне містечко під вишнями, де в родовому палаці народився князь Дмитро-Байда Вишневецький – славнозвісний засновник Запорізької Січі (1556 р.), закатований турками у Стамбулі.
• Таємниця дзеркальної зали і куди зникли унікальні кахельні плити?
• Кум, сват, брат – власники палацу породичалась ледь не зі всіма монархами, королями й гетьманами Європи. 
• Гігантська паркова шахівниця, де фігурами були кріпаки. Дерева-велетні у старовинному парку.
• Кам’яна лавка, на якій малював Тарас Шевченко і писав листи закоханий Оноре де Бальзак.
• Церква Вознесіння Господнього – усипальниця роду Вишневецьких (1530 р.).

• Замок – зразок голландської оборонної системи, збудований італійським архітектором.
• Таємниця листування Христофора Збаразького та італійського вченого Галілео Галілея.
• «За тобою, Морозенко, вся Вкраїна плаче». Запекле козацько-польське протистояння (1649 р.), майстерно змальоване в історичному романі Г. Сенкевича «Вогнем і мечем» та в однойменній кіноепопеї Є. Гоффмана.
• Таємниці підвалу костелу Св. Антонія.

• Двомісні номери із зручностями в номерах.

Замки та срібні водоcпади Тернопільщини

• Ратуша (XVIII ст.).
• Монастир оо. Василіан (XVIII ст.).
• Костел Успіння Богородиці (XVIII ст.) – родова усипальниця графів Потоцьких – шедеври майстрів Бернардина Меретина та Іоанна Пінзеля.
• Руїни замку (друга половина XVI ст.).
• Соціально-культурне життя Бучаччини у роки обох світових воєн.
• Бучацький народний промисел (чоботарство, кушнірство, малярство, теслярство, мясарство, випічка хліба, млинарство).
• Ткання славних бучацьких макат (тканина з індійського, японського чи китайського шовку з вплетенням золотої нитки), на світових виставках у Парижі і Чикаго одержали золоті медалі (до 1939 р. один метр макати коштував 150 – 200 дол.).

• Водоспади:
• Піший прохід вздовж диких водоспадів.
• Купання під найвищим водоспадом, 12 м.
  

• Руїни замка, 1646 р.
• Палац-монастир, XVII-XVIII ст.
• Мавзолей сестер – непорочниць.
• Власність роду Бучацьких, частина вихідців яких назвались Язловецькими.
• Релігійні переходи Язловця: кальвіністи (1549), католики (1575), вірменське архієпископство (1643).
• Вірменська громада Язловця та народні перекази про заснування міста Яслосовиці, 1250 р.
• Сім років знищували  місто турки під проводом Ібрагіма Шайтана.

• Руїни палацу-садиби, XVII ст.
• Руїни католицького костелу, 1615 р.
• Руїни родинних мавзолеїв шляхтичів Понінських.
• Джуринський водоспад, 16 м.:
• Купання під міні Ніагарським водоспадом.

• Архітектурний центр міста.
• Дерев’яні церкви Поділля.
• Годинникова вежа (XX ст).
• Старовинний замок під Вигнанськой горою.
• Костел святого Станіслава.

• Теорії життя трипільців під землею.
• Астрологічні шаблі трипілля.
• Вертеба як сакральний храм трипільської культури.
• Представлення унікальних знахідок трипільської культури.
• Макетний зал.

• Таємниці мегалітичних вівтарів.
• Секрети ритуальних стародавніх дійств.

• Зал. вок.