фестиваль арт поле, шешори відпочинок, фольклорний фестиваль, фестиваль в Карпатах

Уніж – Губин (12 км, 3 год.)

120 грн./чол.

Незвисько – Уніж (10 км, 3 год.)

Село Незвисько Городенківського району відоме трипільським поселенням, яке знаходиться на вершині гори. Сам пагорб, на якому розташоване поселеення,– це власне рівнина, що виходить на річку – льодовикові борозни глибиною десятки метрів. Тому з боку Дністра здається, ніби знаходишся у горах, а виходячи на гору – що стоїш на безкрайому полі. На схилах пагорбів у Незвиську розташовані фосфорні шахти-печери ХІХ ст.

У селі Раковець збереглися руїни Раковецького замку ХVII ст. Замок витримував численні облоги татар. Із Раковецького замку відкривається надзвичайно мальовнича панорама на каньйон Дністра, вкритий лісами. Також, із замкового майданчика можна перевірити місцеву акустику – відлуння довго чути поміж крутими схилами. 

Біля села Уніж схили Дністра вкриті рідкісними степовими рослинами.

Місто Чортків багате архітектурними спорудами, які здатні зачарувати уяву гостей.Успенська церква – датується початком XVI ст. і належить до однієї з найдавніших церков дерев’яної архітектури на Поділлі.Вознесенська церква – прекрасне творіння народної архітектури початку XVIII століття.Візитна картка Чорткова – годинникова вежа (XX ст).Домініканський костел – побудований в 1610 р., розширений і перебудований на початку XX ст. Ці славні пам'ятники свідчать про високу духовність наших предків.Як нескорений свідок людського духу і, одночасно, людської байдужості, підноситься старовинний замок під Вигнанською горою. Як мужній воїн-русич, стоїть він посічений війнами і сторіччями. Над ним в давнину витав дух козацьких перемог. Тут кувалася воля, і загартовувалися справжні характери захисників краю.

Місто Бучач заховалось від вітрів та ворогів у глибокому каньйоні над річкою Стрипа. В Бучачі варто відвідати: ратушу (XVIII ст.), монастир оо. Василіан (XVIII ст.), костел Успіня Богородиці (XVIII ст.) – родову усипальницю графів Потоцьких – шедеври майстрів Меретіна і Пінзеля, руїни замку (друга половина XVI ст.)

Золотий Потік відомий своїм замком та церквою св. Трійці (1987; кам'яна; худ. Ю. Левицький та А. Оріховський) з каплицею Зарваницької Божої Матері, дзвіницею (1995), Місійним хрест до 100-річчя церкви св. Трійці (1997).

Одним із найбільших є каскад водоспадів (14 м.), що знаходиться в долині невеликого потоку біля с. Русилів Бучацького району. Загальна довжина потоку близько 3 км, і впадає він у Стрипу. Висота водоспадів в потоці різна – від 0,5 до 12 м. Водний потік перетинає девонські пісковики окремими струмками, що падають з різної висоти. Схили каньйону вкриті грабово-буковим лісом, в окремих місцях береги круті, обривисті, важкодоступні. В нижній течії водний потік стає більш рівнинним, спокійним і впадає у Стрипу.

Скелі семи джерел. У нашій області збереглися заповідні куточки, до яких на щастя, ще не встигли дістатися сумнозвісні «Васі» зі своїми пафосними наскельними надписами. Подібні природні унікуми є і в середині невисокого Товарового кряжу біля села Скоморохи на Бучаччині. Внизу залісені пагорби огинає лагідна Стрипа, а над нею буяє первозданна гущавина з доісторичними великими папоротями. Лісисту частину подекуди «розрізають» каскади незначних за висотою, але надзвичайно красивих водоспадів. Одні назви спадистих потоків чого варті: Срібний, Жіночі Сльози, водоспад доброї Змії.

Русилів. Руїни замку, 1646 р. Палац - монастир, XVII—XVIII ст. Мавзолей сестер — Непорочниць.

При дорозі з Бучача стоїть замок, який хоч і зруйнований, а все ж вражає своїми розмірами, товстими мурами і домінує над містом. Нище на майданчику — палац в якому сьогодні проживає Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Діви Марії. Навкруги чудовий та дуже затишний парк. Завершує парк мавзолей сестер — Непорочниць, в котрому похована засновниця монастиря