Блог туристичної агенції Окрайна

«А я бісер насиляю – любка свого ожидаю»
Цілком ймовірно, так співала юна майстриня десь у Давньому Єгипті, насиляючи бісер. До речі, «бісер» («busra») у перекладі з арабської означає «фальшива перлина, намистина з отвором». Вона довго «пам’ятає» магію рук рукодільниці. Стародавні єгиптяни добре це розуміли, прикрашаючи бісероплетінням одяг фараонів. Вони навіть сукні ткали з бісеру. І красуні гордо носили важку красу в 40-градусну спеку на своїх шоколадних плечах. Зачарували ці прикраси, як свідчать археологічні розкопки та літописи, і модниць Київської Русі.До Західної України бісерне мистецтво потрапило наприкінці ХVIII ст. через Чехію.
На Гуцульщині побутувало чимало жіночих прикрас із натуральних та штучних коралів, скляного намиста, тож дівчата почали вплітати їх у дукачі, згарди, силєнки, ґердани та носили на шиї, прикрашали волосся, а, скажімо, у Косівському районі, й досі бісером розшивають весільні прикраси.Гуцульські вироби з бісеру мають неповторний орнамент, колорит, місцеві назви. Так, заокруглений багатий комірець з різнобарвного бісеру на Гуцульщині називають «силєнка», сучасна модель подовгастої форми – «ґердан», інші назви старосвітські назви бісероплетіння – «решітка», «лапка». Та найбільше поширені «ґердани» – сплетені з різнокольорових намистин шнурок, тасьма, ланцюжок або ажурний комірець. Залежно від техніки виготовлення прикраси походить назви: силянка, силєнка, силюванка – від «силити», «насилювати», тобто «низати», «нанизувати» на нитку, кінський волос) суцільно або ажурною смужкою; плетінка, ґердан – це вже ажурна прикраса різної ширини, де з’єднані спереду медальйоном кінці прикрашені також торочками з бісеру.Силянка щільно прилягає до шиї, а ззаду зав’язується або застібається на гачок. Старші гуцулки носять такі прикраси стриманих кольорах, молоді дівчатка – ясні та яскраві. У будень вбираються у вузенькі смужки, часом навіть по дві–три, а на свята – широкі. Майстрині сплітають бісер смужками різних кольорів і узорів, поєднуючи з кількома низками скляного намиста, коралів, зґардами.
Згарди – теж нашийна прикраса складнішої конструкції. Крім власне декоративних елементів у згарду впліталися монети з різних металів як ознака заможності власниці.
Орнаментовані прикраси геометричними візерунками, що приховують магічне значення: горизонтальна лінія означає землю; хвиляста – воду; вогонь плели у вигляді хреста; ромб, коло або квадрат символізують сонце. Деякі знаки вважають оберегами, тож їх донині гуцули носять на одязі та предметах вжитку.
Гуцульські силянки та ґердани яскраві, насичені барвами, як ліс, полонина чи водограй. В орнаментах використовують різні відтінки червоного кольору, що також вважається оберегом, синій та фіолетовий відтінки. Свіжість виробу надає білий бісер.
Чи не тому яскраві бісерні мережива вважають амулетом, наділеним магічною силою. До речі, прикраси роблять тільки майстри з чистими намірами й «легкою рукою».

Турфірма організовує майстрів на корпоративні фестивалі:
організація майстрів та проведення майстер-класів на пейзажній ділянці серед гір в Івано-Франківської області;
організація майстрів та проведення виїзних майстер-класів з Івано-Франківської області;
декорування території в етнічному стилі;
прокат старожитностей;
прокат дерев’яних конструкцій (столи, лавки, гуцульські огорожі, драбини, острови).

Інформацію можна використовувати з посиланням на сайт:
http://www.okraina.com.ua/
Туристична фірма «Окрайна»
http://www.okraina.com.ua/tours/korporatyvni-tury/