Народна магія Гуцульщини

• Івано-Франківськ – 5:44.
• Коломия – 7:30

• XIX ст. – розвиток килимарства у містах та селах Прикарпаття.
• XX ст. – для збереження килимарського промислу заможні любителі-меценати відкрили  навчальні майстерні на Прикарпатті та Тернопільщині.
• XXІ ст. – художньо-композиційні особливості килимарського промислу на Гуцульщині.
• Екскурсійне знайомство з інститутом декоративного і прикладного мистецтва, відділом ткацтва (вх. кв. – 15 грн/чол.).
• Килимова модифікація в сучасному інтер’єрі.
• Матеріали, обладнання, фарбування.
• Майстер-клас із ткацтва на бабусиних станках.

У Косівському, Коломиївському повіті діяли килимарські цехи (650 ткачів та килимарів), малі підприємтсва українців, євреїв, котрі користувалися послугами працівників-надомників (20-30 килимарів).

• Виставка робіт Миколи Стринадюка «Тіні забутих орнаментів» (вх. кв. – 15 грн/чол.):
• Тарілка з півниками нагадує казку про Кота Котофейовича та Червонобородого півня.
• Інша тарілки нагадує медові пряники, які пахнуть дитинством.
• А поруч тарілка з орнаментом, що подібний до єгипетського лабіринту, і білі коні, що мчать за обрій життя.
• На більшості робіт зображені трикутники, і хоча це символи статку та зерна, його також можна трактувати і як зуби казкового дракона. А поруч – Король-олень охороняє дерево життя.
• Панно із восьмикутником у центрі, який з’єднує в орнамент старослов’янські хрести із деревом життя.
• Дерев’яні хрести, хрестики. Автентичні хрести-свароги та безконечники ніби кличуть десь у небо. Магічний безконечник хрестів-оберегів – усе це хрещаті символи Всесвіту.

• Художня обробка шкіри.
• Витоки традиції та основні етапи розвитку шкіряного виробництва на Гуцульщині в ХІХ – ХХ ст.
• Художні особливості гуцульських виробів зі шкіри:
• Технологія обробки та способи оздоблення.
• Орнаментальні мотиви та їх застосування.
• Майстер-клас із художньої обробка шкіри (вх. кв. – 15 грн/чол.).

«Виглядай індивідуально, виглядай незалежно, стильно і зі смаком» – ось прагнення сучасної людини, і немає значення, чи ти вибіг до магазину за продуктами, чи ти збираєшся до театру або до каварні. Усе повинно підкреслювати, що Ти – Особистість. Зовнішній вигляд – це стан душі, відображення внутрішніх якостей та, якщо хочете – коротка характеристика і резюме.
Ми, в розмові, зупинимося на аксесуарах, а саме – шкіряних.
Сумки, ремені, портмоне, кулони, браслети... список можна продовжувати. Дуже часто, здавалося б, «дрібнички»  підкреслять статус і додадуть шарму, або й порятують весь образ». Мистецька майстерня «Котилася торба».

• Колиба «Бабай».

• Поселення в дерев'яному автентично-гуцульському готелі «Повниця» з видом на гори.

19:00 – 22:00 (ресторан «Повниця» 350 грн/чол.).

Святкова вечеря на честь Дня жінки

Гуцульська забава для любасок в Жєб’є.

Любко моя розмайная, любко розмаїта,
Збавила-с мні, любко, зими, ни збав ко мні літа.
Збавила-с мні, любко, зими, за зиму не дбаю,
Ни збав ко мні, любко, літа, бо ті порубаю.

• В ресторані готелю «Повниця».

• Етнографічний музей Галинки Верховинки (вх. кв. – 20 грн/чол.)
• Галинка Верховинка – незвичайної душі людина. І це підтвердять усі, хто хоча б раз мав нагоду з нею зустрітися і поспілкуватися.
• Найцікавіша процесія в музеї – зав’язування переміток, хусток для жінок під коломийку пані Галинки.

Ой що ж я си находила пішки по горішки,
Ой що ж я си налюбила кожного по трішки!
Ой що я си находила яром за товаром,
Ой що ж я си налюбила з соколом Іваном!

• Перемітка – різновид головного убору для виходу в люди заміжніх жінок.
• Регіональні особливості вив’язування.
• Показ технологій вив’язування переміток.
• Весільна обрядовість.
• Хустка – ознака соціального стану жінки.
• Хустки домашнього виробництва.
• Фабричні хустки.
• Способи пов’язування.
• Хустки у заміжніх жінок, дівчат
• Використання хустки у складному головному уборі разом з іншими платовими.
• Хустка в українській обрядовості.

• Кам’яна майстриня (вх. кв. – 10 грн/чол.).

Дівчисько, маленьке на вигляд, вигадало прикрасити стіни хати, гуцульську піч та ванну кімнату орнаментами із річкового каміння Черемошу. Як той бузьок за жабами, Оксана влітку ходила по річці, вишукуючи оригінальні камінці.

• На подвір’ї майстрині творчі силуети:
• Стіни хатинки, розмальовані квітами та козами.
• Жар-птиця із пір’я прикрашає комірчину.
• Стовбці-вази з черепків, коралів, скелець, розміщені вздовж хатини, ніби огорожа.
• Жалюзі із кукурудзянки затуляють вікна від сонця.
• Чайхана, де можна й полежати після чаювання.
• У всьому тут відчутна гуцульська любов до творчості та відпочинку з думками про кохання.

Ей до мене, парубочки, до мене, до мене,
Солодкая ябліночка на подвір’ю в мене,
Солодкая ябліночка, ще солодша грушка,
Ой до мене, парубочки, бо я ваша душка.

• Хата-стая (вх. кв. – 15 грн/чол.).
• Духовна культура пастухів.
• Побут пастухів.
• Розподіл та оплата праці.
• Трудовий розпорядок дня у пастухів.
• Полонинський посуд і начиння.
• Доставка молочних продуктів до села.
• Житло і господарські споруди.
• Вибір місця для будівництва колиби відповідно до вірувань і ворожінь.
• Доїння худоби і переробка молока.
• Гуцули з овечого (коров’ячого) молока виготовляли такі основні продукти: грудковий сир («будз»), з якого робили бринзу, вурду, жентицю і густе кисле молоко («гуслянку»).

• Ромб – символ родючостi, загальний символ жiночої основи в природi.
• Трикутник – у трикутнику втiлена iдея триєдностi природи Всесвiту: Неба, Землi i Людини. Цей знак також символiзує батька, матiр та дитину. Це – символ божественної Трiйцi.

• Автентичне родинне дійство українців-горян на Верховині (за участю туристів).
• Вбрання князя-молодого і княгині-молодої, дружбів і дружок, батьків і маток та членів родини.
• Скрипаль, котрий виконує основні народні гуцульські мелодії для співанок під час обряду.
• Обряд «Зачєнання», під час якого одягають молодих у весільне вбрання, прикрашають зрубане соснове деревце, яке приносять в дім молодих двоє хлопців-дружби.

Ой з-за гіря місяченьку, з-за гіря,
Ой чєс тобі, молоденька з-застілля.
Зачінаї божа днинка світати,
Чєс си тобі, молоденька, збирати.
Ой бужєй ко свої дружки молоді
Та най лов'ї тобі коні вороні.
Най сідлают сідлечка золоті.
Най кладут на ні вуздечка шовкові.
Ой сідлали сиві коні, сідлали,
Та єк нашу молоденьку вбирали.

• Гуцульські страви в хаті-стаї.

• «Зимовий вечір потріскував у печі дровами, зазирав у заморожені шибки то гудів вітром у комині...».

• В ресторані готелю «Повниця».

• В ресторані готелю «Повниця».

• Кладка через Бережницький потік.

Марічка проводжає Івана в Чорногірську полонину на літування. Гуцулка насміхається над нею і запитує із натяком «Єк спала, Марічко?».

• Скеля Грушевського на правому березі Чорного Черемошу.

Іван пливе на дарабі по Чорному Черемошу.

• В музеї збережені особисті речі Михайла Коцюбинського, автора-дослідника «Тіней…» (вх. кв. – 10 грн/чол.).
• Любовні мандри в житті М. Коцюбинського (трактування листів).

• Прощальний танець закоханих Івана і Марічки.

Марічка під час танцю втрачає свідомість, що свідчить про її вагітність.

• Мати проводжає сина Івана Палійчука літувати на Чорногірську полонину  (вх. кв. – 10 грн/чол.).
• Гуцулки купають Івана в хоромах у цебрі.
• Гуцулки відправляють Івана у старости до Палагни.
• Восьмеро дітей дивляться через вікно на подвір’я.
• Скрипкові мотиви Могура.

• Хата-гражда Данила і Марії Харуків.
• Іван і Палагна святкують Святий вечір.
• Іван годує свою худобу на Святий вечір.
• Палагна виходить із хати ворожити на Юрія.

• Колиба «Згарда».

• Весільні традиції Великого Ключева.
• Обряд одягання Княгині (лише в с. Великий Ключів неповторна і оригінальна прикраса Княгині – вінок з гусячого пір’я).
• Обряд одягання Князя (унікальні квіти з гусячого пір’я як прикраса на шапці Князя).
• Співанки під час обряду.
• Гуцульські мелодії на скрипці.
• Обряд виходу з хати.
• Пригощання гостей.

• Івано-Франківськ – 20:00.

• Київ – Івано-Франківськ №043К (5:44).
• Київ – Коломия №357К (7:01).

• Івано-Франківськ – Київ №043Л (21:55).

1700